Чи є СГ платником екологічного податку у разі зберігання пального в ємностях у своїх приміщеннях або територіях?

опубліковано 08 квітня 2026 о 15:16 Розділ: Новини

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звертає увагу, що об’єктом та базою оподаткування (далі – Екологічний податок) є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України).

Викид ‒ надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин (ст. 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (далі – Закон № 2707)).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (абзац одинадцятий частини першої ст. 10 Закону № 2707).

Статтею 11 Закону № 2707, зазначається зокрема, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, зокрема, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, умови щодо яких визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не видається (частина дев’ятнадцята ст. 11 Закону № 2707).

Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення і має отримати дозвільний документ відповідно до Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302.