Суд підтримав позицію податківців щодо рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 03 жовтня 2024 о 14:56 Розділ: Новини

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.

У вказаний в оскаржуваному рішенні періоді та на час прийняття спірного рішення позивачем не подана заява до контролюючого органу про відсутність можливості подання звітності, відтак не вчинено обов`язкової дії, яка б звільняла позивача як платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, зокрема щодо подання звітності.

Окрім того, Суд звертає увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. В той же час вказана норма зобов`язує особу вчинити певну дію, подати відповідну заяву до контролюючого органу, чого позивачем зроблено не було.

Окрім іншого, позивач зазначає про те,  що ним не подавалася декларація з податку на додану вартість, у зв`язку з відсутністю уповноваженої особи на вчинення вказаних дій.

У той же час ним здійснювалась господарська діяльність, зокрема реєструвалися податкові накладні, що навпаки свідчить про те, що позивач мав можливість подати декларацію з податку на додану вартість, або принаймні повідомити контролюючий орган про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.

Вказані вище обставини також підтверджують можливість Товариства дотриматися норм Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 в частині повідомлення податкового органу про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.

З урахуванням установлених обставин, постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 280/10300/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2022 залишено без змін.