Закон № 2888: основні податкові новації з напрямку контрольно-перевірочної роботи

опубліковано 17 квітня 2023 о 14:04 Розділ: Новини

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звертає увагу, що за повідомленням Державної податкової служби України, Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» (далі – Закон № 2888) № 2888 набирає чинності з 1 квітня 2023 року, крім змін до Закону України «Про Національний банк України та змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги», які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 2888 (опублікований 31.01.2023). 

Законом № 2888 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та інших законів України, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), а також в частині застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку /небанківському надавачу платіжних послуг», «активи», «грошові кошти (кошти)» та інших. Запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, а також рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.

Також Законом № 2888 внесені зміни до функцій контролюючих органів (стаття 191 Кодексу), розширені права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 Кодексу), змінені повноваження контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих небанківськими надавачами платіжних послуг тощо.

Крім того, Законом № 2888 змінено порядок використання єдиного рахунку (стаття 35, 351 Кодексу). Окремо визначено, що для цілей Кодексу обов’язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 351 Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 1591. Також, пункт 351 Кодексу доповнено новою нормою стосовно того, що не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.  

Законом № 2888 змінено визначення податкового номеру платника податків (пункт 63.6 статті 63 Кодексу), а саме, податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України.

Також поширена можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (підпункт 71.1.3 пункту 71.1 статті 71 Кодексу). Розширено перелік суб’єктів інформаційних відносин (статті 72 та 73 Кодексу) – надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей.

Крім того, Законом № 2888 несені зміни у статі Кодексу щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (статті 112, 118 та 124 Кодексу).