Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що відповідно до абзаців першого – третього п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями ( далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Статтею 1 розд. І Закону № 996 визначено, що консолідована фінансова звітність – фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.
Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 12 розд. IV Закону № 996 підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з абзацом другим – п’ятим частини першої ст. 12 розд. IV Закону № 996 та абзацами шостим – дев’ятим п. 6 розд. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 2), підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
балансова вартість активів – до 4 млн. євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн. євро;
середня кількість працівників – до 50 осіб.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб’єктів комунального сектору економіки, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління (частина друга ст. 12 розд. IV Закону № 996).
Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства (частина третя ст. 12 розд. IV Закону № 996).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів (частина четверта ст. 12 розд. IV Закону № 996).
Абзацами першим – п’ятим п. 6 розд. І НП(С)БО 2 визначено, що материнське підприємство не подає консолідовану фінансову звітність за наявності всіх таких умов:
1) якщо воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);
2) власники неконтрольованої частки поінформовані про це і не заперечують;
3) якщо воно не є емітентом цінних паперів;
4) якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.
Згідно з абзацом першим п. 1.7 глави 1 розд. І Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 373), банк, який контролює та/або має суттєвий вплив на діяльність інших компаній, складає окрему та консолідовану проміжну/річну фінансову звітність.
Порядок та строки подання, зокрема, консолідованої фінансової звітності до органів державної влади визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків – Національним банком України (абзац перший частина друга ст. 11 розд. IV Закону № 996).
Абзацом другим п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419), визначено, що, зокрема, консолідована фінансова звітність складається за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.
Згідно з п. 7 Порядку № 419 головні розпорядники коштів державного бюджету та фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування подають проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) консолідовану та річну консолідовану фінансову звітність Казначейству за встановленим ним графіком та Рахунковій палаті.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів подають консолідовану фінансову звітність органам Казначейства та відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніше 25 лютого наступного за звітним року.
Відповідно до п. 8 Порядку № 419 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб’єкти господарювання державного сектору економіки, крім власної звітності, подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіка) та Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
Укркоопспілка подає Мінфіну та Мінекономіки консолідовану фінансову звітність щодо споживчих товариств, їх спілок та всіх утворених ними підприємств у терміни, передбачені абзацом першим п. 8 Порядку № 419.
Об’єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та консолідовану фінансову звітність, якщо це передбачено установчими документами, в порядку, визначеному абзацом першим п. 8 Порядку № 419.
Об’єднання підприємств, утворені за рішенням Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають крім власної консолідовану фінансову звітність відповідно Мінфіну та Мінекономіки або відповідному центральному органу виконавчої влади.
Органи, які здійснюють управління майном суб’єктів господарювання комунального сектору економіки, крім власної звітності, подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління, відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 10 березня наступного за звітним року (п. 9 Порядку № 419).
Згідно з п. 11 Порядку № 419 підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам), до центру збору фінансової звітності та іншим користувачам не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше строків, передбачених законодавством для оприлюднення річної консолідованої фінансової звітності.
Підприємства, які переходять на складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, надсилають листом відповідну інформацію органам державної статистики у передбачені для подання такої звітності строки.
Банк подає на паперових носіях Департаменту банківського нагляду та оприлюднює шляхом розміщення на вебсайті банку не пізніше 30 числа другого місяця, наступного за звітним періодом, консолідовану проміжну фінансову звітність (абзац перший п. 8.5 глави 8 розд. ІІІ Інструкції № 373).
Згідно з абзацами першим та другим п. 8.6 глави 8 розд. ІІІ Інструкції № 373 банк зобов’язаний не пізніше 30 квітня, наступного за звітним роком, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським звітом, а також інформацію в обсязі, визначеному Інструкцією № 373, про власників істотної участі в банку шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет.
Банк зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність, перевірені аудиторською фірмою, разом з аудиторським звітом.
Таким чином, нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено подання консолідованої фінансової звітності до органів ДПС.