Суд підтримав позицію податківців щодо відображення операцій в податковому обліку банку

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків в ході судового розгляду доведено правомірність висновків акту перевірки на суму порушень понад 1,8 млрд грн. 

В ході контрольно-перевірочних заходів  податківцями було встановлено, що Банком занижено дохід по операціях факторингу. Так, спеціальна норма п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу України, яка діяла на час спірних правовідносин, передбачала, що при першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення. До складу доходів включається сума коштів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат. Банком, сума заборгованості, попередньо віднесена до складу витрат, не включалась до складу доходу. 

В ході розгляду справи контролюючий орган спростував позицію платника, що ним не враховано заборгованість за кредитами, як у складі витрат, так і у складі доходів, оскільки така заборгованість була списана на позабалансові рахунки та вже не обліковувалась у балансі Банку. Також, Банк наполягав на тому, що при укладанні договорів факторингу, заборгованість за фінансовими кредитами не є для банку погашеною. Завдяки обґрунтованим доводам представників Північного МУ доведено врахування такої заборгованості у складі витрат шляхом списання її за рахунок створених резервів, а також, те, що відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України №481 від 27.12.2007 р. така заборгованість є погашеною в обліку банку. 

Крім того, в ході перевірки виявлено врахування в податковому обліку Банку курсових різниць по страховим резервам за кредитами в іноземній валюті. Обгрунтовуючи свою позицію позивач посилався на неможливість відокремлення резервів від активу, а тому вважав, що вони не підлягають оцінці окремо від фінансового активу. Однак, суд підтримав позицію контролюючого органу та зазначив, що законодавством не передбачено врахування саме в податковому обліку курсових різниць від переоцінки резервів за кредитами, визначених Банком в бухгалтерському обліку. А норма п.п. 153.1.3 ПК України не регулює бухгалтерський облік банку, а обмежує врахування в податковому обліку показників, розрахованих в бухгалтерському обліку.

Також перевіркою встановлено завищення витрат на суму процентів, сплачених засновнику-нерезиденту та пов’язаним особам. На переконання Банку, ним правомірно віднесено до витрат всю суму нарахованих процентів на користь нерезидента, оскільки прибутку за 2014 рік Банком не отримано, а обмеження встановлене п.141.2. ст.141 Податкового кодексу України діє при отриманні оподатковуваного прибутку. Суд погодився з позицією контролюючого органу, що обмеження, встановлені Податковим кодексом щодо врахування у складі витрат процентів сплачених засновнику-нерезиденту, мають застосовуватись до платників не залежно від того, чи отримано ним оподаткований прибуток, а до будь-якого об’єкту оподаткування.