СГ отримує послуги від нерезидента на митній території України для використання у не господарській діяльності або у неоподатковуваних операціях. Як відобразити в податковому обліку з ПДВ?

      Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
     При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
     Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
     Як зазначено у п. 187.8 ст. 187 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
     Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
     Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
     придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
     придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
     ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
     Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
     При цьому п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
     З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
     придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
     придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями.
     Отже, при отримані послуг від нерезидента на митній території України, що будуть використовуватись в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, платник податку повинен відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання за такою операцією і скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. На підставі такої зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної платник податку включає суму ПДВ, зазначену у ній, до складу податкового кредиту.
     При цьому з огляду на те, що послуги отримані від нерезидента, придбані для використання в неоподатковуваних операціях або у не господарській діяльності, платник податку на дату їх придбання зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ.